Пупець

Пупе́ць, -пця́, м. 1) Ум. отъ пуп. Купець, щоб тобі усох пупець. Чуб. І. 260. 3) Пуповина. Дитині в її животі пупець... обмотався довкола шиї. ЕЗ. V. 180. 3) Пупокъ, птичій желудокъ. Вх. Лем. 459. Желех. 4) Часть косы (инструмента). См. Коса 1. Шух. І. 169.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ПУПЕ́ЦЬ, пця, чол. 1. Зменш.-пестл. до пуп. 2. Нижня м'язова частина шлунка у птахів; пташиний шлунок взагалі. Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 390.

Ілюстрації

Медіа

.

Іншими мовами

navel [ˈneɪvl],[ˈneɪv(ə)l] the small round part in the middle of the stomach that is left after the umbilical cord (= the long tube of flesh joining the baby to its mother) has been cut at birth ex.:Tattooed in elaborate designs from the navel to the thigh, and often around mouth and eyes. Idiom(s) gaze at/contemplate your navel

Зовнішні посилання

https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/navel http://sum.in.ua/s/pupecj