Прикметний

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Прикметний и прикмітний, -а, -е. Примѣтный; замѣтный, выдающійся. Левч. 124. Один був Турн царьок нешпетний, з латином у сусідстві жив, дочці і матері прикметний, і батько дуже з ним дружив. Котл. Ен. IV. 17.