Призьба

При́зьба, -би, ж. = Призба. Стара сиділа з дочкою на призьбі і здалека вгледіла сина. Стор. МПр. 56.

Приклади в літературі

1) І дід, і баба у неділю На призьбі вдвох собі сиділи Гарненько, в білих сорочках (Тарас Шевченко, I, 1963, 310)

2) Призьба підмащена жовтогарячою глиною (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 102)

Тлумачення слова у словниках

Академічний тлумачний словник (1970-1980)

ПРИЗЬБА, и, жін. Невисокий, перев. земляний насип вздовж стін хати знадвору.

Тлумачний словник української мови

Невеличкий зовнішній виступ у вигляді земляного насипу, влаштований з одного або кількох боків будівлі. Мав поширення в українському народному житловому будівництві.

Вікіпедія

Призьба — спорудження вздовж зовнішніх стін по периметру хати (будівлі), служить для запобігання споруди від промерзання взимку і для захисту від опадів. В бідних хатах могла бути виконана як простий земляний насип, в поліпшеному варіанті як цегляна або кам'яна.

СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.

призьба - іменник, жіночий рід, неістота, I відміна

ВІДМІНОК	ОДНИНА	МНОЖИНА
називний	призьба	призьби
родовий	призьби	призьб
давальний	призьбі	призьбам
знахідний	призьбу	призьби
орудний	призьбою	призьбами
місцевий	на/у призьбі	на/у призьбах
кличний	призьбо	призьби

Цікаво знати

Призьба. Елемент хати, а не напівземлянки

Всім відомо, що начебто наші пращури жили в напівземлянках і їх архитектура не дуже відрізнялася від дикунських печер. Але більш детальне дослідження одночасно стверджує про існування в часи середньовіччя двоповерхових будинків в Києві, Чернігові, Новгород-Сіверському, Любечі і більшості відомих на той час поселень.

Як таке може статися? Одним з пояснень може слугувати маловідомий загалу елемент будівництва хат, що має назву – призьба. Ось що написано в офіційних джерелах щодо цього елементу хати. Призьба — спорудження вздовж зовнішніх стін по периметру хати (будівлі), служить для запобігання споруди від промерзання взимку і для захисту від опадів. В бідних хатах могла бути виконана як простий земляний насип, в поліпшеному варіанті як цегляна або кам’яна.

Але певно, що сучасні дослідники ніколи не були в справжній українській хаті і навряд бачили справжню призьбу.

Насправді призьба являла собою одночасно фундамент, цоколь, каркас, гідроізоляцію та прихатній парапет. Тобто призьба могла мати висоту біля метра і ширину від хати до 80 см (ширина призьби не перевищувала виступ стріхи від стіни).

Найчастіше призьбу робили наступним чином: – по периметру хати на відстані від стіни робився невисокий щільний тин, – в проміжок між стіною хати та тином насипався грунт або набивався глей з найближчого водоймища, або суміш землі та глини, – верхній шар призьби робився з землі (дерновий шар пластами вкладався поверх засипки).

Але це ще не все. Підлога в хатах не мала дощок. Сама хата будувалася просто на землі і тільки кути хати мали під собою кам’яні основи, а подекуди їх замінювали прості купи обпеченої глини.

А тепер уявіть, що з такою хатою відбувалось протягом 100 чи 200 років. Її стіни просто поволі заглиблювались в землю під дією власної ваги. Тому при археологічних розкопках утворюється оманлива картина, що будівля являє собою напівземлянку. Подібні “сівши” хати ще якихось 30-35 років тому можна було зустріти майже в кожному селі України. Але це ще не значить, що вони під час будівництва були на половину землянками. Наши пращури будували свої житла куди краще і були куди розумніше сучасних “дослідників” спадщини.

Фотоматеріали

Призьба сучасного будинку