Прекрасен

Словник Бориса Грінченка

Прекрасен, -сна, -не, прекрасний, -а, -е. Прекрасный, чрезвычайно красивый. Молоденький козаченьку, словами прекрасен. Чуб. V. 185. Ти, дівчино, ти прекрасна, як на небі зоря ясна. Грин. III. 241. Ой світе мій ясний, ой світе прекрасний. Мет. 80.

Інші словники

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 534.

1. Який відзначається надзвичайною красою, милує око гармонією барв, ліній і т. ін.; дуже гарний. Не схиляй своє личко прекрасне, Не затулюй повіками віч, Із котрих то мигоче, то гасне Промінь світла в життя мого піч (Іван Франко, XIII, 1954, 147); Росла собі пальма гінка та прекрасна, Чимало уже піднялась (Павло Грабовський, I, 1959, 313); А лицар же де? ..Блискучий, в панцері золотім, з шоломом в струсевих перах на прекрасній голові, вічно усміхнений, святочний! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 174); Той одягся, і я запримітив, як поступово розчарувалися очі Тайах, коли брудне матроське лахміття покрило прекрасні форми мужчини (Юрій Яновський, II, 1958, 54); • Який має дуже привабливий вигляд; який справляє надзвичайно приємне, сильне враження. Мій краю прекрасний, розкошний [розкішний], багатий! (Тарас Шевченко, II, 1963, 47); Козаче село, велике, аж на двох горах.., річка, хати все нові, коло кожної красний, прекрасний вишник! Славне село! (Марко Вовчок, I, 1955, 37); Прекрасний був Чиж у цю хвилину, прекрасна була кожна його риса і кожний рух (Олександр Довженко, I, 1958, 190); • Надзвичайно приємний для слуху; милозвучний. [Душечка:] Прекрасний голос! Артистичний! (Степан Васильченко, III, 1960, 399); Вони чули музику, далеку, незрозумілу, прекрасну (Олесь Гончар, IV, 1960, 84); На ґрунті прекрасної російської пісні виросла російська музика (Максим Рильський, III, 1956, 11). Заради прекрасних очей; За прекрасні очі — без винагороди, задарма;Прекрасна стать; Прекрасна половина [роду людського] — жіноча частина людства; жінки. — Нічого не відказала [хазяйка], а тільки плюнула, так-таки й плюнула на вічний сором прекрасній половині роду людського... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 200). 2. Який має надзвичайні позитивні риси, моральні якості і т. ін. (про людину). — Усі люди дивуються, відки в таких паскудних людей такі прекрасні діти (Лесь Мартович, Тв., 1954, 123); Хочеться нам співати й кричати на весь світ: народжуйтесь, люди, прекрасні й завзяті, ставайте до лав битися й перемагати, битися й будувати невимовні красоти соціалізму! (Юрій Яновський, II, 1958, 244); Партія виховала в нашій країні покоління людей зовсім нових, прекрасних людей (Літ. Газ., 9.IX 1948, 1); • Наділений надзвичайним умінням робити що-небудь. Вдруге слухав я прекрасних наших співаків, що чудово доносять до глядача ідейно-художній зміст опери [«Арсенал»](Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 13); В [Харківській] області виросло багато прекрасних вожаків і організаторів колгоспних мас (Радянська Україна, 15.I 1959, 2). 3. Довершений за формою і змістом; досконалий. Книжечки Ваші [І. С. Нечуя-Левицького], — дорогий подарунок, — дістав і прочитав. Яка прекрасна мова! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 317); Перечитуючи прекрасні твори Пушкіна і Шевченка, ми не можемо не сказати, що вони обидва своїми серпами — кожен на своєму полі — жали на один сніп. Сніп народної волі, народного щастя (Максим Рильський, X, 1962, 22); • Який вирізняється серед інших подібних явищ, предметів тощо своїми надзвичайними якостями, особливостями і т. ін. Слуху Юра не мав.. І мати від щирого серця дивується: і в неї ж, і в батька прекрасний музикальний слух (Юрій Смолич, II, 1958, 12); Він мружить очі й вдихає прекрасне дніпровське повітря (Юрій Яновський, II, 1958, 195); Томас палко дякував Бутакову за представлення і прекрасну характеристику (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 325); • Дуже ясний, теплий, сонячний (про погоду, день, пору року і т. ін.). Погода була прекрасна (Іван Франко, VIII, 1952, 191); Був прекрасний літній ранок (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 20); Година стояла прекрасна (Олександр Довженко, I, 1958, 79); • Який є сприятливим, корисним для кого-, чого-небудь; доцільний, ефективний. Тепер на мене мають прекрасний вплив холодні обтирання, щоранку, і ванни, що беру двічі на тиждень (Леся Українка, V, 1956, 225); Інженер Микола Стецюк запропонував один засіб, який дасть прекрасний ефект (Натан Рибак, Зброя.., 1943, 103); Повстання — прекрасна річ, коли повстають передові елементи проти реакційних (Ленін, 8, 1970, 378); Піклування про інтереси народу викликало до життя і прекрасну ініціативу — шефство передових колгоспів над економічно слабими (Радянська Україна, 26.X 1961, 1); • Надзвичайно вдалий, влучний. Гарно задумані, написані з великим розмахом, з прекрасними деталями, вони [повісті] часто не задовольняють читача (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 40); Яка безконечна, яка невичерпана, яка прекрасна тема для розмов! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 179). 4. Сповнений високого значення, глибокою змісту, пов'язаний з благородними ідеалами, високою метою. — Я йду без жалю — так було треба. Яка прекрасна моя дорога ... остання, коротка путь... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 190); Радянські прапори шумлять крильми, І ми йдемо, прорвавши коло тьми, Ходою вільною, шляхом просторим Назустріч далям дивним, неозорим, В одній сім'ї, як сестри і брати, До нашої прекрасної мети (Максим Рильський, II, 1960, 158); У справедливих армій доля завжди прекрасна (Олесь Гончар, III, 1959, 7); • Дуже сприятливий для кого-, чого-небудь; щасливий. Ми тривожим стратосферу, атомне ядро і сферу — о прекрасний час! неповторний час! (Павло Тичина, I, 1957, 168); — Я бачу майбутнє нашої Батьківщини величним і прекрасним, сповненим можливостей (Олександр Довженко, I, 1958, 499); • Пов'язаний з радісними, приємними почуттями, переживаннями, подіями і т. ін. Потяг рушив, і ми, сповнені прекрасних мрій, заціпеніли, щільно притиснувшись одно до одного на двох чемоданах (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 179); Надворі до Андрія підійшла Фрося. Вона відверто сказала, що в неї прекрасний настрій і вона хотіла б іти додому разом з Андрієм (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 91); Із прекрасним на серці болем, Із осколком у серці ясним Я на кряж по камінню голім Лісом іду багряним(Олесь Гончар, IV, 1960, 25). 5. у знач. ім. прекрасне, ного, сер. Те, що є втіленням краси, що відповідає її ідеалам, викликає у людини найвищу естетичну насолоду. Різні люди, різні імена, різні епохи, а отже, безперечно, є в них і спільний якийсь критерій в оцінках великого й прекрасного!(Максим Рильський, IX, 1962, 163); Суспільні поняття прекрасного, як і справедливого, морального є світоглядні поняття (Шамота, Талант і народ, 1958, 13); Добрий смак можна розвинути і виховати на високих зразках прекрасного, поганий — виправити уважним вивченням творів справжнього мистецтва (Радянське літературознавство, 2, 1965, 10); Однією з важливих проблем естетики, навколо якої точилася і точиться гостра ідейна боротьба, є проблема прекрасного (Ном. Укр., 5, 1960, 71). В один прекрасний день — одного разу, якось. [Лікар:] Врешті, тепер, по-модному, ніяких роз'ясненнів [роз'яснень] родичам не полагається [належить], тільки в один прекрасний день прийде і скаже: подивіться, тіточко, чи гарно на мені шлюбна сукня лежить? (Леся Українка, II, 1951, 39); Опришки вважали його своїм, бо він дійсно потребував у всіх ватагах.. Але в один прекрасний день опришки прокидалися, а Юрчика серед них не було, він щезав (Гнат Хоткевич, II, 1966, 152).

Іноземні словники

Философский энциклопедический словарь.- М.: Советская энциклопедия, 1989 г.

Прекрасен - категория эстетики, в к-рой находят отражение и оценку явления действительности и произв. искусства, доставляющие человеку чувство эстетического наслаждения, воплощающие в предметно-чувственной форме свободу и полноту созидательных и познавательных сил и способностей человека во всех областях общественной жизни: трудовой, социально-политической, духовной.

---

В.Зорин. «Евразийская мудрость от а до Я», толковый словарь. Создiк-Словарь, 2002 г.

Прекрасен - категория эстетики, обозначающая явления с точки зрения их высшей эстетической ценности и с позиций эстетического идеала.

---

Эстетика: Словарь/Под общ. ред. А. А. Беляева и др. — М.: Политиздат, 1989.— 447 с.

Прекрасен - категория эстетики, характеризующая явления с т. зр. совершенства, как обладающие высшей эстетической ценностью.

---

А. Степанова. Словарь античных философских терминов.

Прекрасен - пропорции, истинного, умозрения, блага, Эроса.

---

Советский философский словарь, 1974 г.

Прекрасен - категория эстетики, характеризующая явления, обладающие высшей эстетич. ценностью.

---

Джерела та література

1. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 404.
2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 534.
3. Философский энциклопедический словарь.- М.: Советская энциклопедия, 1989 г.
4. В.Зорин. «Евразийская мудрость от а до Я», толковый словарь. Создiк-Словарь, 2002 г.
5. Эстетика: Словарь/Под общ. ред. А. А. Беляева и др. — М.: Политиздат, 1989.— 447 с.
6. А. Степанова. Словарь античных философских терминов.
7. Советский философский словарь, 1974 г.