Поєднати

Поєдна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Соединить. В неволі, в самоті немає, нема з ким серця поєднать. Шевч. 584. 2) Примирить. Поєднає з недолею і з людьми. Шевч. 338. 3) Договорить, нанять. Так він то позвав Кузьму Трохимовича та й поєднав його, щоб списав йому салдата. Кв.

{{subst:Шаблон:Словник

"""Поєднання, -ня, с. 1) Примиреніе. 2) Договоръ, соглашеніе. Повернувсь додому і почав підводити своїх двох грошовитих знакомих (на гуртові гроші торгувати.)... Порадились сябри проміж себе і згодились на таке поєднання. Чуб. II. 664. {{subst:Шаблон:Словник

"""Дія і стан за знач. поєднати 1, 2 і поєднатися 1. Поєднання першокласної кінноти з масою бронемашин створювало таку силу, перед якою, здавалось, ніщо не встоїть (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 1, 607); — Це було потайне поєднання наших душ (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 232); — Що ж нас від гибелі спасе? А то: міцніше поєднання Всіх сил, що тільки є живі (Павло Грабовський, I, 1959, 134); Просто передо мною здіймався голий шпиль гори. На вершечку росла сосна. Я й тепер бачу це чарівне поєднання (Юрій Яновський, II, 1958, 104); Характерною рисою «Капіталу» Маркса є органічне поєднання в ньому революційної теорії і революційної практики (Комуніст України, 6, 1966, 20); Пісня відзначається особливо тісним поєднанням слова й мелодії (Радянське літературознавство, 5, 1958, 22). {{subst:Шаблон:Словник