Почухрати

Почухра́ти, -ра́ю, -єш, гл. 1) Очистить, обрубить сучья на деревѣ (во множествѣ). 2) Почистить руками овечью шерсть отъ всякаго сора и пр. Вас. 202. 3) Побѣжать, поѣхать, махнуть куда. Він, швидко поробивши човни, на синє море поспускав, троянців насажавши повні, і куди очі почухрав. Котл. Ен. І. 6.

Сучасні словники

ПОЧУХРАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. перех. Обрубати сучки на дереві, очистити гілки від листя. Привезли бузину з гаю і почухрали її. 2. перех. Очистити руками овечу вовну від сміття. 3. неперех., перен., розм. Швидко піти, побігти, поїхати. Він, швидко поробивши човни, На сине море поспускав, Троянців насадивши повні, І куди очі почухрав (Іван Котляревський, I, 1952, 65); Вернувсь Мірошник наш додому, До церкви прямо почухрав (Євген Гребінка, I, 1957, 69); Злякалась миша та притьмом, Поміж травою, лопушком, 3 переполоху почухрала (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 26); Через сад, у білім полі, Почухрав [дід] собі в село (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 180).