Почастувати

Почастува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Попотчевать (напитками). А вже ж тобі од того да не ввиляти, щоб старостам рушнички не подавати. Ой перві прийшли, вона тим одказала, а других почастувала. Мет. 124.

1 СЛОВНИК БОРИСА ГРІНЧЕНКА http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/46708-pochastuvaty.html#show_point Почастувати, -ту́ю, -єш, гл. Попотчевать (напитками). А вже ж тобі од того да не ввиляти, щоб старостам рушнички не подавати. Ой перві прийшли, вона тим одказала, а других почастувала. Мет. 124.

• 2 Інші словники 2.1 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) http://sum.in.ua/s/Pochastuvaty ПОЧАСТУВАТИ, ую, уєш, перех., кого чим. Док. до частувати. Молодая встала, Взяла кварту оковити Та й почастувала Сердешного невольника І його сторожу (Тарас Шевченко, II, 1963, 211); Балаш почастував гостей горілкою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 320); Мусій почастував Юрка хлібом та ще теплою кавою з пляшки (Петро Козланюк, Пов. і опов., 1949, 151); А хто кращий коровай змайструє, Того мати медом почастує (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 96); Се були два грімкі позаушники, якими пан староста почастував громадського начальника в одну й другу щоку (Іван Франко, III, 1950, 239); Минула глянув на нещасного уважніше: це ж чи не цей самий джура, що він його вчора почастував шаблею? (Осип Маковей, Вибр., 1956, 425); На панщину ходив Стах Лютек смиренний, але все з рук падало, і управитель, пан Зарембинський, двічі вже почастував арапником (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1953, 190). Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 464.

2.2 Словник української мови http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 ПОЧАСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех., кого чим. Док. до частува́ти. Молодая встала, Взяла кварту оковити Та й почастувала Сердешного невольника І його сторожу (Шевч., II, 1963, 211); Балаш почастував гостей горілкою (Н.-Лев., II, 1956, 320); Мусій почастував Юрка хлібом та ще теплою кавою з пляшки(Козл., Пов. і опов., 1949, 151); А хто кращий коровай змайструє, Того мати медом почастує(Забашта, Квіт.., 1960, 96); Се були два грімкі позаушники, якими пан староста почастував громадського начальника в одну й другу щоку (Фр., III, 1950, 239); Микула глянув на нещасного уважніше: це ж чи не цей самий джура, що він його вчора почастував шаблею? (Мак., Вибр., 1956, 425); На панщину ходив Стах Лютек смиренний, але все з рук падало, і управитель, пан Зарембинський, двічі вже почастував арапником (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 190). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 464.