Порозумнішати

Порозумнішати, -шаю, -єш, гл. Поумнѣть. Чи ти коли порозумнішаєш, чи все такий дурний і будеш? Харьк. у. Ось послухай мене дурної, то, може, чи не порозумнішаєш. Грин. II. 276. |}

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Див. також
4 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)

ПОРОЗУМНІШАТИ, аю, аєш, док. Стати розумнішим, набратися розуму. Так хотілось би дізнатися про всіх Вас, почути, чому навчився за цих 4 дні Юрась, наскільки порозумнішав (Михайло Коцюбинський, III, 1955 , 175); — Раніш люди були дурніші, то й риба була дурна. А тепер люди побіднішали, порозумнішали, то й риба стала, хоч і дрібна, ну — розумна та хитра — страх (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 493); // Стати розсудливим, урівноваженим, серйозним; набути життєвого досвіду. Хай, думаю, одружиться, може, порозумнішає (Панас Мирний, І, 1954, 222); Старий часто бурчав про гетьмана: — Так і лізе на вогонь, як метелик. А того не розуміє, вражий син, що не доведуть його ці походи до добра. Ну, бог милостивий. Постарішає — порозумнішає (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 59).