Поле

Поле, -ля, с. 1) Поле. В чистому полі да і пшениченьку поле. Мет. 101. Святий Юрій по полю ходить, хліб жито родить. Ном. № 433. В чистім полі край дороги висока могила. Мет. 97. 2) Фонъ (въ узорной ткани и пр.). Вас. 171. Чуб. VII. 426. 3) Полъ. А ворожка і каже: «Оже, бабо, на твої гроші ще одна твоя дитина женеться!» А киньте ж, кажу, з якого поля: з жіночого, чи з мужичого? «З мужичого», каже. Кобел. у. Ум. Поленько. О. 1862. IV. 12. Полечко. Маркев. 105. Польце. Зорати польце. Засіяв чоловік просом польце. О. 1862. VIII. 25.

Сучасні словники

Поле — терен, на якому серед флори домінують трави (Poaceae) та інші трав'янисті рослини (різнотрав'я), на кшталт Cyperaceae і Juncaceae. Поля зустрічаються в природі на всіх континентах, окрім Антарктиди. В помірних широтах, наприклад, північний захід Європи, на полях переважають багаторічні види, у той час як в теплішому кліматі переважають однорічні види . Рослинність полів може змінюватися за висотою від дуже низькорослої на крейдяних грунтах до 30 см до високорослої, як у випадку північноамериканських високотравних прерій, південноамериканських полів і африканських саван. Чагарники або дерева можуть також рости на деяких полях, утворюючи савани, чагарникові поля або напівлісисті поля, на кшталт африканських саван або Дееса Іберійського півострова. Такі поля іноді називають лісопасовищами або лісами.