Покіт

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Покіт, -ко́ту, м. 1) Скатъ. Гори крутоярі з зеленими покотами. К. ЧР. 62. 2) В покіт = Покотом.