Покотьоло

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Покотьоло, -ла, с. Деревянный кружокъ (дѣтская игрушка). Скочусь, неначе те покотьоло, не забившись. Стор. МПр. 40. Ум. Покотьольце.