Покопи́ти, -плю, -пиш, гл. Собрать, сложить въ копи. Г. Барв. 146. Покосили, погребли, а покопити ні. Мнж. 166. Ми своєму пану ізробили славу: ой ми сіно покопти, вечеряти заробили. Нп.
