Поковзом
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Поковзом, нар. Скользя. Бим мужики бабу, та потім поковзом тягли. Прил. у.
Зміст
Сучасні словники
ПО́КОВЗОМ: ◊ Вільним поковзом — вільно ковзаючи. Оглянувшись, він побачив, що з гори вільним поковзом мчить лижа, за нею котиться людина (Микола Трублаїні, Лахтак, 1953, 149); Легким поковзом — легко ковзаючи. Ішли [бійці] легким поковзом, безшумно, в білих балахонах (Яків Качура, Вибр., 1953, 376); Тягти (тягнути і т. ін.) поковзом — тягти, волочити по слизькій поверхні. Били мужики бабу, та потім поковзом тягли (Словник Грінченка).
Ілюстрації
|
|
