Покицяння

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Покиця́ння, -ня, с. Въ игрѣ въ жмурки: прикосновеніе къ играющему. См. Покипяти. О. 1861. XI. Св. 38.