Подурити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Подури́ти, -рю́, -риш, гл. Лиш най хоть подурить, що мня любить... я повірю. Федьк. ІІ. 87.