Подужувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Подужувати, -жую, -єш, сов. в. подужати, -жаю, -єш, гл. 1) Осиливать, осилить, одолѣвать, одолѣть. Він був самий плохий і нікого не подужав. Рудч. Ск. І. 21. Насилу десять чоловіка його подужали. Стор. МПр. 84. 2) Быть въ силахъ, смочь. Як то ми вдвох подужали вкласти в копи стільки горілки? Левиц. І. 155. Багато дуже, дак я не подужав забрать усіх. Чуб. II. 506.
