Подихати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Подиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. подихнути, -ну́, -не́ш, гл. Повѣвать, повѣять. Тільки одна труба, та й та димовая, а з тиєї труби димно подихає. Чуб. V. 342. Наш вік мов вітерець, що стиха подихає. К. Псал. 319.
Подихати, -хаю, -єш, гл. Подышать.
