Подивува́ти, -вую, -єш и подивуватися, -вуюся, -єшся, гл. Удивиться. Ніхто й не подивує. ХС. VII. 423. А ти, боярине, не подивуй, іди собі инчую пошлюбуй. Нп. Подивувався Іван такій жадобі сестриній. Рудч. Ск. І. 136.
