Погіншливо

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Погіншливо, нар. Успѣшно. Хоть би воно йшло погіншливо, а то полеш, полеш, мов і не сяпав. Мнж. 189.