Погибати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Погиба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. поги́бнути, -ну, -неш, гл. Погибать, погибнуть. Вірне любила, як присягала в вірности емірати, да й прийшлося за мою вірность в нещасті погибати. Чуб. V. 184. Ніч мати не дасть погибати. НВолын. у. Тут тобі, серденько, в степу погибати. Мет. 94. Щоб їх путь погибла! Ном. № 3695.
