Поволі
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Пово́лі, нар. 1) Медленно, не спѣша. Поволі їдеш, далеко будеш. Ном. Велике дерево поволі росте. Ном. № 989. Поволі-поволі! Тишетише! осторожнѣе! НВолын. у. 2) Свободно, вольно. Пусти дітей поволі і сам будеш у неволі. Посл. Тоді я веселий, тоді я багатий, як буде серденько поволі гуляти. Шевч. 76.
