Повниця

Повни́ця, -ці, ж. Полный сосудъ. Вх. Зн. 50. Ум. Повни́чка, повнонька, повночка. Кропи нас, мати, водою святою непочатою, з повною повничкою доброю долечкою. Рк. Макс. Не пий, зятуню, першої повноньки. О. 1862. IV. 30. Стань, батеньку, перед мене і напийся до мене з повними повноньками з дрібнішії слізоньками. Грин. III. 513. Чарочко повночко, як мені до тебе пристати. Чуб. V. 1105.