Повершити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Поверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Окончить дѣло. Коли сам, каже, не повершу, то синові передам. Шевч. 151. 2) Превзойти. Я завтра мабуть і вас повершу спати. Славяносерб. у. Отже ж дарма, що цей бичок менший, а він більшого за літо повершить. Міус. окр.
