Побіда́ш, -ша, м. Горемыка, бѣдняга. То я аже і не змагаюсь (з жінкою), а як той побідаш, шо сіяв ячмінь, а жінка йому: «гречка!» згожуюся й я: нехай буде гречка. МВ. (КС. 1902. X. 156).
