Побиванка

Побиванка

Побиванка, -ки, ж. Пораженіе. Козаки після побиванок під Кумейками на Говтві і Стариці позаходили в Московщину. Стор. МПр. 60.

Тлумачення

1. Розгром війська в бою, виведення його із стану боєздатності. Розгром гітлерівських військ під Москвою був першою великою їх поразкою в другій світовій війні (Комуніст України, 5, 1965, 11); // Програш у війні. Революційний клас у реакційній війні не може не бажати поразки своєму урядові (Ленін, 26, 1972, 268); // Невдача у двобої, у спортивних змаганнях, що завершуються перемогою противника. Тепер, у присутності директора, хлопець почував себе хоробро, видно, прагнув узяти реванш за попередню поразку (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 83); Перші поразки на рингу тільки загартували волю спортсмена.

2. перен. Невдача в боротьбі за що-небудь, у якійсь справі і т. ін. Згадала [Черняєва] пригоди, небезпеки, поразки й перемоги. Так, вони [комсомольці] переможці. Тайга відступає (Олесь Донченко, II, 1956, 71); Гіркота поразки нижче, ніж звичайно, опустила куточки губ великого, різко окресленого рота, залягла, важкими тінями під очима [інженера Коваля] (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 12); Якщо в основі сценарію немає драматичного, чітко накресленого, яскравого сюжету, повнокровних, сильних образів, тоді режисера і акторів, як правило, чекає поразка (Мистецтво, 1, 1962, 5); Придушення громадсько-політичного руху, невдача в політичній боротьбі. Не було ні одної великої революції, навіть в рамках національних, яка не переживала б тяжкого періоду поразок.. (Ленін, 36, 1973, 97); Неспроможність взяти гору в суперечці, довести комусь свою правоту, перевагу, вищість і т. ін. Яків і досі не міг простити своєї поразки Степану Васильовичу, який у суперечці назвав його недозрілим серцем (Михайло Стельмах, I, 1962, 490); Коли Михайло у чомусь завинив і визнає свою поразку, він одразу втрачає експансивність і дар слова (Петро Колесник, Терен.., 1959, 189).

Технічна поразка

Результат у спортивних змаганнях, який зараховується одній з команд, що бере участь у змаганні, без проведення гри з суперником або після її дострокового закінчення, а також внаслідок скасування результату проведеної гри. Супернику сторони, що отримала технічну поразку, зараховується технічна перемога або обом сторонам зараховується нічия або поразка.

Поразки Другої Світової війни

У значній мірі перші поразки Червоної армії були зумовлені злочинною політикою комуністичного режиму напередодні війни. Серед багатьох її компонентів виділимо два. Передусім — це репресії в армії. Протягом, головним чином, 1937—1938рр. із 733 вищих командирів і політпрацівників — 579 було знищено. Із 5 маршалів розстріляно 3, з 10 командармів 2-го рангу — всі 10, з 57 комкорів — 50, із 186 комдивів —154. Було репресовано або звільнено з армії 91 % командирів полків та їхніх заступників. Усього каральні органи репресували понад 47 тис. офіцерів і 1800 генералів (з названої кількості 1/3 припадала па Київський військовий округ). Загальна кількість репресованих по Наркомату оборони з 1937 по 1939 р. складала 3,6—4 млн осіб. У результаті на поч. 1941 р. лише 7 % командно-начальницького складу мали вищу освіту, а 37 % взагалі не мали відповідної освіти. На таке становище не міг не звернути у ваги А. Гітлер. Напередодні війни на одній з військових нарад він заявив: "Червона армія обезголовлена. 80 % командних кадрів знищено. Вона послаблена, як ніколи. Це основний фактор мого рішення.

Поразки у спорті

Український провал Програвши всі три зустрічі з сухим рахунком, збірна України увійшла до історії Євро як перша команда, яка не змогла забити у фінальних частинах континентальних чемпіонатів у п’яти зустрічах поспіль. Це з урахуванням поєдинків проти французів (0:2) і англійців (0:1) на Євро-2012, звісно.

Провал команди Михайла Фоменка здивував навіть суперників, особливо на фоні вдалої гри української збірної у стартовому матчі проти чинних чемпіонів світу німців. Заключну третину першого тайму того поєдинку синьо-жовті провели у невпинних атаках, змусивши суперників відбиватися.

Але у наступний грі проти північноірландців Україна виглядала кволо. Після матчу наставник команди почав говорити про те, що причини невдачі приховані в психологічній площині, що того колективу, який проходив крізь сито відбірного турніру, вже немає.

Після завершення відбірного циклу з ініціативи керівництва Федерації футболу України в тренерський штаб команди замість Олександра Заварова був введений Андрій Шевченко, якого ще тоді називали наступником Фоменка на посаді наставника. В команді з’явилися фактично два головних тренери і у певний момент це двовладдя зробило команду некерованою. Вона розділилася на кілька таборів за клубним принципом і об’єднатися навколо однієї мети не змогла.

Ілюстрації