Плуг

Словник Грінченка

Плуг, -га, м. 1) Плугъ. Чуб. VII. 398. Бодай воли живі були, а плуг поламався. Мет. 6. 2) Плуг волів. Количество воловъ, запрягаемое въ плугъ. Купи собі ще дві пари волів, щоб було до плуга. КС. 1882. X. 186. Ум. Плужок. Маркев. 49.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Сільськогосподарське знаряддя з широким металевим лемешем або диском для оранки. Для милого друга — й вола з плуга (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 163); Семен оре на цій ниві; його плуг блискучим лемешем ріже поле скибою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 106); Розтинаючи землю плугами, напружено рокочуть трактори (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 3); // Машина, пристрій для копання ям, ровів і т. ін. Плуг викопувальний ВП-2 призначений для викопування.. саджанців та сіянців у лісових та плодоягідних розсадниках на добре розроблених ґрунтах (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 323). ▲ Сніговий плуг — сільськогосподарське знаряддя для оранки засніженого поля (з метою снігозатримання). Іван Леонтійович пропонував підрахувати, де вигідніше для колгоспу затримувати сніг щитами, а де нагортанням сніговим плугом (Колгоспник України, 4, 1957, 30). ♦ Держатися плуга див. держатися; За плугом ходити — орати, обробляти землю. [Чоловік:] За плугом ходить, косить, молотить — оце моя робота (Степан Васильченко, III, 1960, 106); Як би він хотів мати зараз тиху Миронову судьбу. Непомітно жити біля такого ставочка, ходити за плугом, ростити дітей і забути усе-усе на світі (Михайло Стельмах, II, 1962, 74); Плуг волів — кількість волів, яких запрягають у плуг. І коники були [у козака], і пари три коров, І плуг волів (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 100); Той (хто) у луг, [а] той (хто) у плуг — безладно, вроздріб (про незлагоджені, неузгоджені дії). — Десять душ вас та й ті не знайдуть одної думки. Той у луг, а той у плуг. У нас по кількасот народу, а й то в усіх одна думка... (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 363); Ходити в плузі — тягати плуг, орючи (про волів, коней). Не журися, вірний воле, Не здихай все важче; Тяжко в плузі вік ходити, Та й мені не краще (Павло Грабовський, I, 1959, 521).

2. іст. Штучна одиниця оподаткування, обчислювана за кількістю волів у господарстві. Вісім волів становили «плуг» — штучну одиницю оподаткування (Народна творчість та етнографія, 3, 1958, 108).

Фразеологічний словник української мови

держа́тися плу́га. Займатися хліборобською працею, не покидати хліборобства. Держіться, діти, плуга, то якось будете жити на світі (М. Стельмах).

пе́рти плу́га, розм. Наполегливо працювати. Репліка з аудиторії: Вміла жінка готувати, та не вміла подавати! (Сміх). Єва: Одне діло гавкати, інше — плуга перти! (Тривалі оплески) (А. Крижанівський).

ходи́ти за плу́гом. Обробляти землю. Як би він хотів мати зараз тиху Миронову судьбу (долю). Непомітно жити біля такого ставочка, ходити за плугом, ростити дітей і забути усе-усе на світі (М. Стельмах).

Іноземні словники

the Free Online Dictionary

plow also plough (plou)

n.

1. A farm implement consisting of a heavy blade at the end of a beam, usually hitched to a draft team or motor vehicle and used for breaking up soil and cutting furrows in preparation for sowing.

2. An implement of similar function, such as a snowplow.

v. plowed also ploughed, plow·ing also plough·ing, plows also ploughs

v.tr.

1.a. To break and turn over (earth) with a plow.

b. To form (a furrow, for example) with a plow.

c. To form furrows in with or as if with a plow: plow a field.

2. To make or form with driving force: I plowed my way through the crowd.

3. To cut through (water): plow the high seas.

v.intr.

1. To break and turn up earth with a plow.

2. To admit of plowing: Rocky earth plows poorly.

3. To move or progress with driving force: The attackers formed a wedge and plowed through the enemy line.

4. To proceed laboriously; plod: plowed through the backlog of work.

Phrasal Verbs: plow back

To reinvest (earnings or profits) in one's business.

plow into Informal

1. To strike with force.

2. To undertake (a task, for example) with eagerness and vigor.

plow under

1. To cause to vanish under something piled up.

2. To overwhelm, as with burdens.

Ілюстрації