Пло́скінь, -коні, ж. Дергань, замашка, мужскіе стебли конопли. Вас. 199. Чуб. VII. 408. Вибрала плоскінь. Грин. III. 248. Тіпає плоскінь. Мир. ХРВ. 125. Умер уже тоді, як плосконі брали. Харьк. у.
