Плентати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Пле́нтати, -таю, -єш, гл. 1) Путать ногами, плестись. Манив до себе дитину, а воно з другого кінця лави, перебіраючи ручками і держучися за лаву, плентало ніжками та реготалося, ідучи до батька. Г. Барв. 165. 2) О ребенкѣ: двигать ручками. Воно мені, малеє, плентає рученятами, гу, каже. Г. Барв. 119.