Писак
Писак, -ка, м. 1) = Писака. Мудрий писак і пером так не може списати. КС. 1882. IX. 568. 2) Родъ рѣзца, долотца, стамески, употребляемый для вырѣзыванія орнаментовъ на деревѣ (на ступицахъ колесъ) или металлѣ (въ курительныхъ трубкахъ). Вас. 147, 149. 2) Родъ желѣзной печати съ орнаментомъ: раскаливъ её, бочаръ выжигаетъ орнаментъ на своихъ издѣліяхъ. Шух. I. 252.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. розм. Той, хто вміє або любить писати (у 1 знач.). — Бра-а-тик Ма-а-ксим, — спочатку більш-менш бадьоро вичитує Хома, потім збивається, застрягає.. і, червоніючи, невдоволено махає рукою: — Ет, писав, чуєте, такий писака, що не розбере й собака! (Михайло Стельмах, I, 1962, 511); Пугало вже надів окуляри і з рукописом приладновувався до каганця. Але Тамара Микитівна потягла його за рукав. — Облиш. Який писака знайшовся (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 146).
2. заст. Людина, що професійно займається писанням, складанням паперів, прохань і т. ін., писець. Хоч тряслася рука старого писаки, хоч бризкало перо, одначе з-під його отрута на папері зосталася... (Панас Мирний, II, 1954, 275); Нашукала я собі знов писаку, начеркав він мені прошення, та й однесла я його до судії (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 386). 3. Плідний, але неталановитий або безпринципний письменник, журналіст; борзописець. [Пронашка:] Я розмовляв учора з Чайченком. Він знає автора статейки. Це дрібний і безпринципний писака (Іван Микитенко, 1, 1957, 222); Правда минулого в реальною зброєю в нашій сьогоднішній боротьбі і так само пристрасно заперечує всілякі брехливі вигадки буржуазних писак (Радянська Україна, 26.III 1950, 2); // заст. Письменник. Товариство обгорнуло Петра, як доброго товариша, привітало, як свого талановитого писаку (Панас Мирний, I, 1954, 347); [Петро:] Один хлопець приніс мені на прочитання свої вірші й просив сказати, чи буде з його писака, чи ні (Володимир Самійленко, II, 1958, 146).
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Переклад слова
Англійська мова
1.1 noun
scribbler
1. a writer whose work has little or no value or importance.
2. a person who scribbles.
1.2 noun
scribbler
1.a machine for scribbling wool fibers.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
