Перебороти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Перебороти, -рю, -реш, гл. Побороть, побѣдить. Чи ми переборем, чи вна трутит у могилу, наша слава буде. Федьк. 1. Брати верх над ким-, чим-небудь, перемагати в боротьбі з кимсь, чимсь. [Хома:] Скільки-то я надривав і катував себе, щоб перебороти ворогів (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 294); // Протидіючи якій-небудь силі опору, долати її. Сидячи на підлозі із зігнутими колінами, тримаючись руками за ступні, розводити й зводити коліна, переборюючи опір рук (Фізичне виховання жінки, 1954, 38); // Долати опір якої-небудь стихії (хвилі, течії і т. ін.). Темар щосили гребе веслами. Переборює хвилі і вітер (Микола Трублаїні, I, 1955, 179); Хтось із товаришів подав йому руку, допомагаючи перебороти прудку течію (Олесь Гончар, III, 1959, 353); // Проходити, проїздити і т. ін. яку-небудь відстань дуже важким шляхом, з великою витратою фізичних сил. Ми їхали довго. І вже не раз мені здавалося, що крута гора, яку ми через силу переборюємо під надривний стогін мотора, є найвищою точкою хребта (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 266); Вона була схожа на подорожнього, який, прямуючи до омріяної мети, переборює останній, найтяжчий відрізок свого шляху (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 165);

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Ozuzulrwrau.jpg Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання