Паскудник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Паску́дник, -ка, м. 1) Сквернавецъ, мерзавецъ. Прийди, прийди, паскуднику, лежить сухарь на суднику. Чуб. V. 1144. 2) Лошадиная болѣзнь. Сим. 61, 76. Карбункулъ у скота. Шух. І. 43. Збити паскудник. Пустить лошади кровь з храп, а переносно — разбить носъ до крови. Сим. 76.
