Ошатний
Ошатний, -а, -е. Нарядный, хорошо одѣтый. Дивітесь, люде добрі, який я зодягний та ошатний. Г. Барв. 346.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОША́ТНИЙ, а, е. 1. Гарно, святково вдягнений. Перед нею з'явився омріяний принц — ошатний, культурний і з лиця набагато кращий за Халявку (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 152); Мов краля із вілли, Вийшла хазяйка. Ошатна, ясна (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 109); // Гарно, святково прибраний, прикрашений. Потім знову їхав [Гаркуша] по набережній,.. по широкій ошатній вулиці Енгельса (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 64). 2. Гарний, святковий (про одяг, убрання і т. ін.). Входить Ніна, помолоділа, прекрасна, в ошатному вечірньому туалеті (Іван Кочерга, II, 1956, 293). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 837.
Тлумачний словник української мови
ошатний -а, -е.
1) Гарно, святково вдягнений. || Гарно, святково прибраний, прикрашений.
2) Гарний, святковий (про одяг, убрання і т. ін.).
Словник української мови "Словопедія"
ОШАТНИЙ пишно <гарно, чепурно, розкішно> вбраний, р. одягний, стрійний; (одяг) чепурний, гарний, святковий, елегантний, пишний, с. розкішний, д. прибірний.
Великий словник української мови
ошатний прикм., має ступ. порівн.1. гарно, святково вдягнений2. гарний, святковий (про одяг)нарядный ¤ ошатна сукня -- нарядное платье
Ілюстрації
|
|
