Особистість

Особистість, -тости. Личность.

Сучасні словники

"Словопедія"

ОСОБИСТІСТЬ комплекс внутрішніх умов і механізмів, які зумовлюють сталість, специфічність і організацію поведінки особи; гол. складові частини цієї системи: мотиви, потреби, переконання, а в широкому розумінні також інтелект, здібності, темперамент; о. не визначає поведінку, але певним чином впливає на неї, вирішуючи, як людина інтепретуватиме та оцінюватиме те, чим займається, і які прагнення у неї виникатимуть за певних умов. ОСОБИСТІСТЬ

особи́стість іменник жіночого роду конкретна людина з погляду її культури, особливостей характеру, поведінки і т. і.н.; індивідуальність, особа книжн.

ОСОБИСТІСТЬ личность повага до чужої особистості — уважение к чужой личности

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ОСОБИ́СТІСТЬ, тості, ж., книжн. Конкретна людина з погляду її культури, особливостей характеру, поведінки і т. і.н.; індивідуальність, особа. Відрізнювався [відрізнявся] він від других тим, що в грі його особистість українця виявлялась не простакуватою, млявою.., а повною внутрішнього життя і значення (Фр., XVI, 1955, 229); Блискучий талант Довженка, його могутня особистість повнокровно живуть у його фільмах (Не ілюстрація.., 1967, 52).

Особистість — це цілісна сукупність соціальних властивостей людини, що формуються та видозмінюються протягом усього життя людини у результаті складної взаємодії внутрішніх та зовнішніх чинників її розвитку та активної взаємодії з соціальним середовищем.

Розвиток поняття"особистість"

Поняття "особистість" розкривається у 3 основних аспектах:

1—як щось ціле, висновок або єдність окремих ідей, відчуттів, потягів, цілей, мотивів та інших ознак.
2—як утворення, яке зумовлює реакцію на безліч зовнішніх подразників і впливів, гарантуючи істоті адаптацію і виживання.
3-як щось унікальне, неповторне, найвище в природі та соціальному бутті.

Риси особистості

Особистість в соціологічних дослідженнях постає в єдності соціальних якостей, властивостей і рис, набутих під впливом культури, конкретного соціального середовища, в якому живе індивід. Основними рисами особистості є:

• певна міра незалежності, автономності від суспільства;
• наявність самосвідомості, самооцінки, самоконтролю;
• наявність внутрішньої духовної структури, тобто потреб, інтересів, цінностей, мотивів, соціальних норм, переконань.

Потреби,інтереси,цінності

Чинниками, що детермінують активність особистості є потреби та інтереси. Потреба — це рушійне джерело активності людини, спрямованої на її задоволення, яке супроводжується суб'єктивним потягом до відчуття приємності або, навпаки, відсторонення від відчуття неприємності, болю. Потреба — це внутрішній психологічний стан людини, відчуття нестачі чогось. Цей стан регулює активність, стимулює діяльність, спрямовану на здобуття того, чого не вистачає.

Найбільш відома класифікація потреб американського психолога А. Маслоу. Він поділив потреби на базові та похідні. Базові є постійними, а похідні — змінюються. Останні ціннісно дорівнюють одна одній і тому не мають ієрархії.

Базові потреби можна розташувати ієрархічно, від "нижчих" (фізіологічні потреби) до "вищих" (духовні потреби):

• фізіологічні, сексуальні потреби — продовження роду, у їжі. одязі, житті тощо;
• екзистенціальні потреби - безпеки існування, стабільності, гарантованій зайнятості тощо;
• соціальні потреби - у спілкуванні, належності до колективу, спільній діяльності тощо;
• престижні потреби — в повазі з боку, службовому просуванні, престижі тощо;
• духовні потреби — потреба у самовираженні через творчість. Фізіологічні та екзистенціальні потреби с первинними та

вродженими; інші — набутими, тобто соціальними. Згідно з принципом ієрархії, потреби кожного нового рівня стають актуальними для індивіда лише після того, як задоволені попередні запити.

Конкретною формою усвідомленої потреби, реальною причиною діяльності особистості, спрямованої на задоволення цієї потреби є інтереси. Інтерес — це направленість дій індивіда в залежності від можливості задоволення тієї чи іншої потреби. Він виступає як мотив, що мобілізує особу за збереження або зміну умов життєдіяльності. Це результат усвідомлення потреби і вибір шляхів та способів її реалізації в конкретних умовах.

Потреби, перетворені в інтереси стають цінностями. Цінності особистості — це відносно стійке та соціально обумовлене ставлення особистості до об'єктів духовного та матеріального світу, уявлення людини про найбільш значущі, важливі цілі життя та діяльності, а також засоби їх досягнення.

Соціальний статус та соціальна роль

Специфіка особистості визначається її соціальною якістю, тобто сукупністю взаємопов'язаних елементів, зумовлених типом соціальної взаємодії особистості з іншими людьми в конкретних історичних умовах. Ця сукупність складається з таких елементів як соціальний статус та соціальна роль. Соціальний статус — це становище індивіда або групи в соціальному просторі стосовно інших індивідів і груп, яке визначається за соціально значущими для даної суспільної системи критеріями (економічними, політичними, соціально-правовими тощо). Відповідно до того, чи набуває людина свій статус завдяки успадкованим ознакам (соціальне, походження, стать, раса), чи завдяки власним зусиллям (освіта, фах), розрізняють соціальний статус успадкований (аскриптивний) та здобутий.

Соціальна роль — це певні способи поведінки індивіда або групи, що відповідають прийнятим у суспільстві нормам та здійснюються відповідно до соціального статусу індивіда або групи. Як член суспільства, різноманітних груп й організацій, обіймаючи в них певне місце чи позицію, виконуючи притаманні цим позиціям функції, індивід тим самим здійснює відповідні соціальні ролі: батька, підприємця, вченого тощо. Сукупність ролей, які відповідають даному статусу, називається рольовим набором.

Формування особислості

Формування особистості є результатом включеності людини до існуючої системи соціальних відносин шляхом засвоєння нею соціальних функцій, а також усвідомлення своєї приналежності до соціуму. Соціальні властивості особистості є проявом у її поведінці та діяльності соціальних відносин — політичних, економічних, сімейних тощо. Проте кожна людина по-різному відбиває ці відносини. Вони ніби проходять крізь фільтри індивідуальності, утворюючи неповторний синтез соціального та індивідуального.

Отже, кожна особистість є унікальною, неповторною і саме у цьому виявляється її самоцінність, її право на суспільне визнання, шанування гідності.

Цікаві факти

Цитати про особистість

1)Стрижень особистості, самосвідомість — не що Інше, як результат соціальної взаємодії, в ході якої індивід навчився дивитися на себе як на об'єкт, очима Інших людей. Тим самим особистість трактувалася як об'єктивна якість, яку людина набуває в процесі соціального життя. Дж. Мід 2)Жодна людина не приходить у світ готовою, в остаточно викристалізованій подобі. У своєму житті - хоч би яке воно не було - вона потім безперервно розвивається, безперервно формує власну особистість. В. Г. Бєлінський 3) Кожна людина – індивідуальність, навіть якщо вона не особистість. Ілля Шевельов Більше читайте тут: [1]