Осадчий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Осадчий, -чого, м. = Осадник.
ОСА́ДЧИЙ, чого, чол., заст. Перший поселенець; засновник населеного пункту. — Вже саме село страх сподобалось мені — в садках, над струмком, із похиленими халупками перших осадчих, утікачів од панщини (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 255); — Досить доручити спритному осадчому вивести сюди з Правобережжя потрібних панові людей — і пан матиме і пахолків, і майстрів, і хліборобів, і кого він забажає (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 27).
Ілюстрації
|
