Оруда

Ору́да, -ди, ж. Работа, хлопоты. Неня лягли на постіль припочивати, бо з великої оруди та гей трудні були. Федьк.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ОРУ́ДА, и, жін.

1. заст. Керівництво (у 1 знач.). На галявині проти сонця бронебійники під орудою безвусого єфрейтора розіклали багаття (Олесь Гончар, III, 1959, 349).

2. діал. Робота, клопоти. Звідти [з кімнати] добре було видно усю оруду, теє розбирання жеребів (Леся Українка, III, 1952, 557).

Ілюстрації

Див. також

Клопіт

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 750.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 750.