Оранда
Оранда, -ди, ж. 1) Корчма, питейный домъ, кабакъ. Ходить до оранди горілочки пить. Чуб. V. 752. 2) Аренда.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник Української Мови
ОРА́НДА, и, жін., заст.
Шинок. Ледача невістка не хоче робить, Ходить до оранди горілочки пить (Павло Чубинський, V, 1874, 752); У неділю на селі, У оранді на столі Сиділи лірники та грали По шелягу за танець. Кругом аж курява вставала (Тарас Шевченко, II, 1963, 98).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 737.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 419.
ора́нда — стара назва корчми, шинку. Ходить до оранди горілочки пить (П. Чубинський).
Вікіпедія: Оранда
Оранда (яп. 和 蘭 獅子頭 оранда циці-гасіра, оранда левоголова ), усн. орандо або «шишига-шира», - одна з штучно культивованих декоративних порід акваріумної «золотої рибки» (лат. Carassius gibelio forma auratus (Bloch, 1782)), що є однією з різновидів вуалехвоста, але відрізняється наростами на зябрових кришках і голові.
Ілюстрації
| x140px | x140px | x140px | x140px |
Медіа
