Оплітати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Оплітати, -та́ю, -єш, сов. в. оплести, -ту, -теш, гл. 1) = Обплітати, обплести. Виноград оплів навкруги камінь. Левиц. Пов. 361. 2) Уплетать, уплесть, ѣсть съ аппетитомъ. Сидить хазяїн в конці стола, варенички оплітає. Нп.
