Опитувати

Опитувати, -тую, -єш, сов. в. опита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Разспрашивать, разспросить. Опитай старих людей, як треба робити. 2) Находить, найти, разспрашивая. Може я де опитаю твій мішок.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОПИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПИТА́ТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Звертатися до однієї або кількох осіб із запитаннями для збирання певних відомостей, з'ясування чого-небудь. Ще на першому курсі Мар'яна опитувала на факультеті хлопців, хто в яку спортивну секцію запишеться (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 50); Коли Євген Панасович сказав, що треба опитати та переписати всіх неписьменних, Мусій аж прояснів (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 40);
// Викликати по черзі учнів для перевірки їх знань. Готуючись до уроку, потрібно скласти список учнів, яких намічено опитати (Методика викладання анатомії.., 1955, 13).

2. діал. Розпитуючи, відшукувати, знаходити що-небудь. Може, я де опитаю твій мішок (Словник Грінченка).

Ілюстрації