Опачина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Опачи́на, -ни, ж. 1) Весло на гребномъ суднѣ. Вас. 186. Половину козаків у окови до опачин посади. Макс. 2) Тонкая и длинная связка хворосту; также связка лозы или камыша, вставленная въ кучу бураковъ для вентиляціи. Пирят. у. Треба опачини мостити греблю. Борз. у.
