Окрасити
Окрасити. См. Окрашати.
Сучасні словники
Окрасити - ОКРАШАТИ, аю, аєш, недок., ОКРАСИТИ, ату, асиш, док., перех., нар.-поет. Те саме, що прикрашати. Безжалісна музо! ..Ти квітами серця мого дорогу собі устелила І крівую його ти окрасила шати свої (Леся Українка, I, 1951, 131); Який щасливий усміх окрасив лице збідованої жінки..! (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 101). ПРИКРАШАТИ, аю, аєш і ПРИКРАШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКРАСИТИ, ашу, асиш, док., перех.
1. Надавати привабливішого вигляду кому-, чому-небудь, оздоблюючи чимсь. З храму виходить хор дівчат таврідських.. Дівчата прикрашують п'єдестал статуї квітками та вінками і співають (Леся Українка, I, 1951, 158); Народні митці XVI—XVII ст. ст. переписували і прикрашали книжки, особливо в містах і містечках, віддалених від великих культурних центрів (Вітчизна, 5, 1969, 184); Приготував [Гордєєв] з баранячої печінки чудовий паштет і кілька салатів та форшмаків. Усе це він гарно прикрасив шматочками буряка, моркви та кільцями цибулі? посипав зеленим кропцем (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 219); Ось і день весілля настає.. Запріг і я гнідих жеребців. Прикрасили дівчата їх паперовими стрічками (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 20); // кого. Одягати на кого-небудь щось небуденне, чіпляти оздоби, підмальовувати. Вона почала й себе прикрашувати, накришуватись та набілюватись (Нечуй-Левицький, III, 1956, 211); // ірон. Одягати на кого-небудь щось негарне, спотворювати зовнішність чим-небудь. Вона дуже бідно вдягнена, обличчя гамурзане, зуби ненатурально стирчать.. — Ого, Фрося, бобре ти себе прикрасила! — Іду передавати дівчатам досвід. Сама вигадала (Юрій Яновський, I, 1954, 165).
2. Додавати краси кому-, чому-небудь своєю появою або наявністю. Під очима лягли синці, але вони ще більше прикрашали Мар'янку (Олекса Десняк, Вибр., 1947, 115); — Його [мармур] прикрасили зерна чорного лосняку і кристали піриту, флюориту і червоного залізняку (Михайло Стельмах, II, 1962, 56); // Бути окрасою чого-небудь. Це була справжня старовинна майоліка, гідна того, щоб прикрашати найкращі музеї світу (Олесь Донченко, III, 1956, 42); В Черкасах споруджено величний пам'ятник вождю, який прикрасив центральну площу міста (Комуніст України, 12, 1969, 54); // Красуватися на кому-, чому-небудь. Його груди прикрасив орден Леніна (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 74); // ірон. Бути одягнутим, почепленим на кому-небудь (про щось некрасиве). — Оце так козак! — вигукнула вона, насмішкувато оглядаючи мотузяну збрую, що прикрашала коня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 36); // ірон. Мати на собі сліди від ударів, синяки; // Виділятися в своєму середовищі позитивними рисами, якостями. Своїм винятковим талантом він прикрашав колектив (Мистецтво, 1, 1955, 8); // Збагачувати склад, зміст чого-небудь. Про це Павло Михайлович записав кілька цікавих легенд і, власне, вони й прикрашали той зошит, де була історія релігії в селі Ковалівці (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 490); // Збагачувати певними виражальними засобами що-небудь (мову, музику і т. ін.). Шарківна лящить і духу не переведе: причитує, сльозою прикрашує (Степан Васильченко, I, 1959, 281); І діалектні слівця можуть доречно забарвити, закрасити й прикрасити літературний текст... коли вжиті доречно (Максим Рильський, Веч. розмови, 1962, 101). Прикрашати (прикрашувати, прикрасити) землю — насаджувати ліси, сади, вирощувати злаки, городину і т. ін. Створено [у Грузії] добровільне товариство друзів лісу, яке щороку висаджує мільйони дерев.. Чомусь згадалася.. ота прекрасна постанова грузинських комсомольців, яка мала досить промовисту назву «Любити свою землю — значить прикрашувати її» (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 186); Найбагатший наш скарб — люди. Їх невтомні руки прикрашають землю рясними врожаями, виробляють багато молока і м'яса (Вечірній Київ, 11.IX 1969, 1).
3. Поліпшувати що-небудь, збагачуючи чимсь. Він, як міг, так прикрашав своє житло — придбав для Оксанки алюмінієву розкладушку, купив маленький стіл для книжок і зошитів (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 19); // Полегшувати життя, тяжкі часи, скрашувати вимушене перебування де-небудь. Вона [незнайомка].. вривалась у життя буденне, Коли підводились будови, І лірика лиш випадково Нам прикрашала час ударний, Передвоєнний, грозохмарний (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 30); Книжки надовго прикрасили йому лазаретні дні (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 235).
4. Видавати дійсне за краще, ніж воно є насправді. — Знаю, пан полковник не звик прикрашати правди, — гірко всміхнувся Ярема (Яків Качура, II, 1958, 408); Революцію Ю. Яновський показує, як свято народних мас. При цьому він нічого не прикрашує і не затушовує (Мистецтво, 4, 1964, 34); Комуністична партія і далі викриватиме антинародну, реакційну суть капіталізму і всілякі спроби прикрасити капіталістичний лад (Програма КПРС, 1961, 107); Повернувшись на вогневу, Маковей не втримався, щоб не розповісти товаришам про свою конфузну пригоду. Дещо він, звичайно, намагався прикрасити, але робив це так невміло, що правда, нарешті, випливла на поверхню (Олесь Гончар, III, 1959, 58); — Не вірю у вашу всемогутність! І не ховайтесь за вивіску райкому. Вона не прикрасить вашої внутрішньої порожнечі, а тільки покаже її народові (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 523).
Ілюстрації
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 677.
