Окрайчик

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Окрайчик, -ка, м. Ум. отъ окраєць.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ОКРА́ЙЧИК, а, ч. Зменш. до окра́єць.

1. Скибка, відрізана від непочатого краю хлібини. Празникові паляниці з питльованого борошна на яйцях вже поїли, а в господині зістався тільки один окраєць (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 132); На покуті, під товстим настільником, лежав окраєць черствої остюкуватої паляниці (Любов Яновська, I, 1959, 141); // Невеликий шматок (хліба). Василина кинулась у хату, вхопила торбину, вкинула в неї окраєць хліба й побігла до воріт (Нечуй-Левицький, II, 1956, 31); [Пріся:] Бувало, диких груш звариш у горщику та окраєць хліба черствого, тим і живеш по цілих днях (Степан Васильченко, III, 1960, 162); Студенти, мабуть, щойно повечеряли. Поруч книг та зошитів на столі лежали окрайці чорного хліба, шматки бринзи, привезені з дому, з далеких карпатських сіл (Терень Масенко, Під небом.., 1961, 65).

2. рідко. Кінцева частина чого-небудь; край. Брати, пригинаючись, мовчки входять до хати. Старший шарудить рукою по окрайцю комина (Михайло Стельмах, II, 1962, 73); Під окрайцем даху, внизу, помітила [Лариса] непорушну Кларину машину (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 39); // Невелика частина (шматок, відрізок) чого-небудь. * Образно. От Нам окраєць життя нашого в селі (Василь Стефаник, III, 1954, 86).

Ілюстрації

Okraichyk.JPG

Іншими мовами

top crust; heel A corner of the wrapping flapped a little as she walked, the nose of the loaf naked. -Кут газети відірвався, на ходу бовтається, і визирає окраєць.Max shook him free for a second time and gave him the end of a baguette to distract him.- Макс знову струсив з себе пса і, щоб відволікти, кинув йому окраєць батона.

Див. також