Окатий

'Окатий, -а, -е.' Большеглазый. Константиногр. у.

1. Який має великі очі. Всі впізнали двох дячих та чорного окатого богуславського дяка (Нечуй-Левицький, III, 1956, 80); На дні рову під лопухами копицями гніздились жаби, чорні, здорові, окаті (Панас Мирний, IV, 1955, 14); — Оката сова за ніч знищує десять-п'ятнадцять мишей (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 146).

Оката яєчня — яєчня, у якій жовток не змішаний з білком. Поставила Пріська півкварти, спряжила окату яєчню на салі (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 164); А старий з любов'ю смажить на кухні окату яєчню, готує чай (Оксана Іваненко, Життя.., 1945, 29).

2. Який має гострий зір; гострозорий. — Ти, оката, все бачиш, — зауважив Чемериця, зворушений її увагою (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 414); Не вподобав зама зав І рішив з роботи зняти: — Я його боюсь, — казав, — Надто він уже окатий, Все він бачить, що й не слід Заму бачити по штату... (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 297).