Озимній
Ози́мній, -я, -є. Относящійся къ озими. Озимні жнива. НВолын. у.
Значення
Сходи або посіви однорічних злакових сільськогосподарських культур (пшениці, жита, ячменю), які сіють восени і називають ози́мими: «Та повів же їх на долину, на пшениченьку, на озиму»; також озимий хліб; протилежне яровина.
Проти самої Шевченкової гори.. берег трошки піднімається вгору, подекуди вкритий лісами, подекуди озиминою та яриною (Н.-Лев., II, 1956, 384); Голова колгоспу, бригадири, ланкові перевіряють, як почуває себе після зими озимина — жито, пшениця (Коп., Подарунок, 1956, 79); // Озимий хліб. — Все село обходив.., а худоби ніде не дістав. Є там якийсь полукіпок озимини на полі, то й той череда розіб’є, потолочить (Стельмах, II, 1962, 412); Площу під цукрові буряки для нашої ланки було виділено ще до початку збирання на ній озимини (Нові спос. вирощ.. буряків, 1956, 123).
Відмінювання
| Відмінок | Ч.р | Ж.р | С.р | Множина |
|---|---|---|---|---|
| Називний | озимній | озимня | озимнього | озимні |
| Родовий | озимнього | озимньої | озимнього | озимніх |
| Давальний | озимньому | озимній | озимньому | озимнім |
| Знахідний | озимній, озимнього | озимню | озимнє | озимні, озимніх |
| Орудний | озимнім | озимньою | озимнім | озимніми |
| Місцевий | на/у озимньому, озимнім | на/у озимній | на/у озимньому, озимнім | на/у озимніх |
