Одіж
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Одіж, -жі, ж. Одежда. Купив панові якоїсь матерії на одіж. Грин. І. 99. Скинув одіж. Грин. І. 104.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
О́ДІЖ, і, жін., розм., рідко. Те саме, що одяг. Широкі спини огрядного та дужого люду покриті були розмаїтою, пістрявою одіжжю (Михайло Старицький. Облога... 1961, 5); Рудий.. застьобував свою безбарвну піджачину, що враз з такими ж пошматованими штанами, забучавілими капцями на босу ногу та заяложеним кашкетом складали його мізерну одіж (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 138); * Образно. І слово, а тема — матер'ял, Прозора одіж для ідеї (Максим Рильський, Поеми, 1957, 150).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 630.
