Одіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. одіти, -діну, -неш, гл. 1) = Одягати, одягти. 2) Укрывать, укрыть (одѣяломъ) Ой м’кая постіль твоя, і м’яко ти послав мені, і легенько одів мене. Грин. III. 382.
