Однокровник

Однокровник, -ка, м. Родственникъ, единокровный. Зміев. у.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

РО́ДСТВЕННИК, -а, муж. Человек, к-рый находится в родстве с кем-н. Дальний, близкий р. Р. со стороны отца. Бедный р. (также перен.: человек, к-рому покровительствуют, помогают из милости). | жен. родственница, -ы.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РО́ДИЧ, а, чол.

1. кому, чий, рідко кого. Той, хто перебуває у спорідненості з ким-небудь. — Що воно за люди? — поспитала Христя в Кирила.. — Вони якісь мені далекі родичі доводяться… (Панас Мирний, III, 1954, 74); Парубок один, Микола Синяк, родич Луценків, був у боярах на весіллі одному (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 183); Родич литовського канцлера Ян Сапега привів загін чисельністю близько 7 1/2 тис. чоловік (Історія СРСР, I, 1956, 159); * Образно. Хто біди боїться, тому вона родич (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 44); Етнографія має багато родичів. Вона межує і з загальною історією, і з фольклористикою (Максим Рильський, III, 1956, 161); // ірон. Ми родичі: на однім сонці онучі сушили (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 324). ♦ Родич через вулицю (дорогу) навприсядки — зовсім чужа людина. — А звати мене Микола Єгипта, хоч з єгиптянами я родич такий... через вулицю навприсядки! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 185).

2. перен. Той, хто має однакові з ким-небудь думки, риси характеру і т. ін., схожий чимсь на когось. Се був пройдисвіт і непевний, І всім відьмам був родич кревний — Упир і знахур ворожить. Умів і трясцю одшептати, І кров христьянську [християнську] замовляти (Іван Котляревський, I, 1952, 106).

3. Рослина, тварина чи птах одного виду з іншими рослинами, тваринами або птахами. Дикий мигдаль, або так званий бобчук, був єдиним родичем персика, який не боявся морозів (Юним мічурінцям.., 1955, 40); // Предмет одного роду, розряду з іншими предметами. Всі гуртом.. несли або передавали Валентинові всякий брухт, що показувався недосвідченому окові якимсь родичем радіоприймача (Олесь Гончар, IV, 1960, 81).