Одновірний

Одновірний, -а, -е. Единовѣрный. К. Краш. 21.

ОДНОВІ́РНИЙ, а, е. Який дотримується тієї самої віри, релігії. " Софта зітхнув. У зітханні тому почувся ревний жаль за могутнім колись краєм, уболівання над занепадом одновірного народу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 293)".