Огрядний
Огрядний, -а́, -е́. Дородный. Огрядний високий парубок. МВ. І. Ум. Огрядне́нький. Хоч низенька, так огрядненька. Посл. Стріла нас панночка сже доросла й огрядненька собіМВ. І.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ОГРЯ́ДНИ́Й, огрядна, огрядне. Дебелий, міцний поставою; кремезний. Чує кішка, де сало лежить: одно те, що дівка здорова, молода, огрядна, чорнобрива, повновида, а худоби-худоби — так батечки! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 154); Жінка в його нижченька за його, тільки огрядніша якась, Палажкою звуть (Архип Тесленко, Вибр., 1936, 132); В хату швидко заходить огрядна крижаста дівка (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 294); // Товстий, опасистий. Його цікавила та дивна пара — огрядний, вайлуватий чоловік і його ставна й гнучка молода дружина (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 21).
Ілюстрації
|
