Огидливий

Оги́дливий, -а, -е. = Огидний.

1. Який викликає почуття огиди. 'Навіть Адась почув, що ціла та розмова була якась огидна, і перестав усміхатися (Іван Франко, VII, 1951, 71); Мене моїм чуттям природа напоїла, А я його таю, бо люди загудуть І чистую любов, що дух заполонила, Огидною розпустою назвуть (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 48); Огидне безволля взяло молоду жінку (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 236).

1. Ганебний, підлий. Ленін викрив огидну, зрадницьку роль опортуністичних вожаків II Інтернаціоналу, як агентури імперіалістичної буржуазії в боротьбі проти міжнародного робітничого руху і Радянської Росії (Ленін, Коротка біографія, 1955, 228).