Обікрасти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Обікрасти. См. Обкрадати.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОБІКРА́СТИ див. обкрадати
УКРЛІТ.ORG_Cловник
1. перех. Нишком привласнювати чуже. - Хто ж вони, вуйку, скажи? - Ці вороги між нами, княжичу, вони обікрали землю нашу, взяли поля й ліси, ріки й озера і це вони миряться з хозарами й греками (С. Скляренко)
2. неперех. Займатися злодійством
Іноземні словники
Всесвітній словник української мови
ОБІКРА́СТИ - украсти багато чого у кого-небудь, де-небудь. Пані стрічає її лихими словами: - Що, - каже, - згодувала собі синка злодія! Обікрав твій Семенко панича! (Марко Вовчок);